Як же мені подобається писати про талантів. Минулого тижня це була півіца, мандель і просто краса Анна-Марія, а то сьогодні… Сьогодні буде крутіше. Суддя Франківського районного суду міста Львова, яка доводить, що 86 рік народження не може стати на заваді тому, щоб зробити кар’єру і при цьому виглядати “строгой гламурной госпожой”.
UPD. Disclaimer. Так, дійсно, Тамара лише кандидат у судді. Я помилилася і мені дуже жаль. В текст правки вносити не буду, щоб не вносити ще більшої плутанини. Тим більше навряд чи цей пост стане на заваді кар’єрному росту дівчини.
Тамара геть усього досягла сама. Зрештою те, що у тому ж суді працює її однофамилиця (як це правильно українською?) Світлана Мартьянова це просто збіг. І ну і що з того що Світлана – мама Тамари?
А ось і мама, здається. Засліплююча краса. У Львові теж проводили конкурс трансвеститів?
Ну і який же тиждень без традиційної підбірки “Бджоли покусали або Трансплантація вагіни на обличчя” як з допомогою косметологів, так і з допомогою навиків з йоги обличчя.
Розпочинається “Нова Хвиля 2013 і у якості анонсу хочу викласти фото з українського відбору на цей конкурс, бо свого часу я провтикала про це написати.
Мені вже не вперше хочеться написати про сестер Петрик. Звичайно їхнє дорослішання виглядає не так радикально як у Аліни Гросу з її латексними костюмами свого часу, але ввести ж у такому юному віці перетворюватись на припанковану Кадишеву – це страшно(
Кадишева навіть нервово палить. Йо!
Ох! Оце побачила Лілю Кіш і подумала, що у неї мозок почав вилазити з голови. З одного боку, страшно, а з іншого зелений колір багато чого пояснює.
Та виявилося, що все добре, це просто такий образ для участі у новому кліпі заслуженого клоуна Дяді Жори, а тому чим різноманітніша кунсткамера у кліпі, тим краще.
Я вже бачу як гарно і сексуально усе буде. Так гарно, ніби екскурсія в концтабір Дахау. Бідна Ліля, так старанно вибудовує кар’єру, що на їжу часу вже нема.
А що у мене для вас є!
Камалія, журнал “Лель” 2001, початок великого шляху.
Я тут трошки побаяню, але про смішне. Весільні фотки в країнах колишнього СНД – це не лише креатив, а ще й непоганий замінник галюциногенів, бо навіщо вони потрібні, якщо люди самі добровільно створюють отакі шедеври?
Давненько не чула нового про Борю Апрєля, аж тут побачила його останню фотосесію. Навіть не знаю, що саме він хотів сказати таким кадром, як на мене це просто відбраковка з серії рекламних знімків анальної пробки.
